АгроЕкспедиції 
Біржа елеваторів 
Про що говорили на Agro Ukraine Summit — топ тем
Джерело фото: Elevatorist.com
Що найбільше хвилює ринок? Про що говорять топи агрокомпаній, керівники елеваторних підприємств та політики? Журналісти Elevatorist.com побували на конференції Agro Ukraine Summit і підсумували основні тренди саміту.
Нестача кадрів
Україну наразі охопила справжня виробнича катастрофа: на підприємства, в тому числі і аграрних, страшенний дефіцит кваліфікованих працівників. Першопричина — воєнний стан, в умовах якого вже третій рік поспіль живе країна.
Безумовно, коріння проблеми почало розростатися трохи раніше, ніж почалися бойові дії — виробничі професії вже давно не є престижними та популярними серед молоді, отже, і навчатися їм бажаючих було мало. На ринку праці слюсарів та механіків також не дуже цінували, оплата за їхній труд була невисока, за поодинокими випадками. Тож в електрики та слюсарі на підприємствах йшли переважно чоловіки 45+, вони мали професійні навички та вже не намагалися йти вгору по кар'єрним сходинкам. Але то було так до війни.
З початком бойових дій картина значно погіршала — багатьох працівників виробничих професій мобілізували до лав ЗСУ. Бажаючих прийти їм на заміну немає, навіть якщо й платити будуть добре, бо бронювання робітників навіть тих підприємств, які віднесено до переліку стратегічно важливих — справа довга і не обов'язково успішна.
До того ж на елеваторах не вистачає не тільки операторів сушарок, слюсарів та електриків, дефіцит кадрів зачепив і такі традиційно жіночі професії як лаборант. Особливо це стосується тих регіонів, де ідуть активні бойові дії та бувають часті ракетні обстріли. Звісно, жінок поки ще не мобілізують на фронт, але багато хто з них вирішив виїхати з країни, подальше від небезпеки. До речі, учасники ринку говорять, що досить високий відсоток наших лаборанток змогли за кордоном знайти роботу за фахом і повертатися до України вже не поспішають.
Щодо висококваліфікованих кадрів, то їх наразі бережуть як зіниця око. Дуже шкода, що оцінити їхній труд повною мірою довелося за таких жахливих обставин. Роботодавці готові платити великі гроші, аби такі робітники залишалися на підприємствах, бо замінити шеф-монтажника, наприклад, на будівництві елеватора просто неможливо ким попало, у спеціалістів стаж має бути навіть не п'ятирічний. Тож деякі послуги в ринку в ціні дуже виросли, що ланцюжком потягне здорожчання продукції.
Тож перша і найважливіша зараз тенденція зернового українського ринку: на ньому стає нікому працювати. На деяких підприємствах вже мобілізовано понад 35% персоналу. І елеваторники, і олійники, і аграрні виробники, і борошномели називають ситуацію з кадрами одним словом — катастрофа. Ні, не так — КАТАСТРОФА.
Мобілізація
Питання мобілізації зараз також одне з найболючіших на агроринку. Після 18 травня чоловіки мобілізаційного віку повинні протягом місяці оновити дані в ТЦК. Проте директори з персоналу українських агрокомпаній кажуть, що в більшості випадків цей процес закінчується мобілізацією спеціалістів. Представники компаній «Астарта», KERNEL, Continental Farmers Group зазначають, що закон про мобілізацію може працювати нормально, якщо його будуть виконувати так, як було задумано. Але на практиці мобілізаційні списки затверджують місяцями, а цінні кадри мобілізують по факту оновлення даних.
Яким чином ринок забезпечує себе спеціалістами? Кадрову політику крупних компаній випробував ще covid-19, тому в воєнних обставинах вони вже мають досвід та, звичайно, ресурс на навчання молодих спеціалістів. Це так звані «школи наставництва», в яких беруть участь випускники професійних навчальних закладів. Так, якась частина молодих спеціалістів йде в інші компанії, проте відсоток навчених працівників, які лишаються (від 50 до 80%), повністю задовольняє витрачені зусилля.
Також звертаються до послуг спеціалістів, які вже вийшли на пенсію. Вони або знову працюють на підприємствах, або навчають молодих працівників.
Логістика
Через воєнні ризики та мобілізаційні обмеження ринок отримав нові складнощі і з логістикою. Водії стали все частіше відмовлятися від рейсів, побоюючись перевищень повноважень з боку ТЦК. Почастішали випадки, коли після виїзду за кордон та доставки вантажу замовнику водії в подальшому кидали автівки та відмовлялися повертатися до країни.
Також вкрай небажані серед водіїв поїздки до прифронтових територій, чоловіки просто побоюються потрапити під обстріл під час рейсу.
Загалом же компанії намагаються диверсифікувати логістичні шляхи експорту. Морпорти, безумовно, залишаються найбільш ефективним, прогнозованим та економічно вигідним варіантом для агроекспорту. Але гравці ринку підтримують альтернативні шляхи — Дунай та експорт через сухопутні західні кордони, — та створюють нові для себе стратегії. Наприклад, KERNEL створив власний флот з трьох суден, «НІБУЛОН» почав співпрацювати з KERNEL в плані логістики — гравці ринку прагнуть бути ефективними та стабілізуватися у ситуації тотальної невизначеності.
Читайте також: 10 терміналів на кордоні з Європою, — як вирішують проблеми і планують майбутнє?
Автоматизація
За умов дефіциту кадрів в усіх галузях АПК почала набирати обертів автоматизація. Аби полегшити працю працівникам, які залишилися, на підприємствах намагаються автоматизувати виробництво, наскільки дозволяють кошти. Звісно, у великих підприємств і можливості більші, там навіть вантажників на складі хочуть замінити автоматизованими лініями. Але, як не крути, навіть самій автоматизованій техніці наразі ще поки потрібна участь людини в процесі роботи.
Диверсифікація діяльності
Воєнні ризики та відсутність стабільно гарантованого експорту зерна змушує багатьох учасників ринку диверсифікувати свої бізнес-процеси та додавати в роботу компаній суміжні види діяльності. Так, наприклад, агрохолдинги надають свій автопарк для роботи логістичних компаній, а перевізники, навпаки, ідуть в зерновий трейдинг, аби утримати баланс в роботі. Багато хто з елеваторників додав переробні лінії в роботу підприємств. Бо у разі просідання одного з ринків компанію може підтримати на плаву інший вид діяльності.
Також цікаво: Страхування, диспашери та Загальна Аварія — ризики трейдерів при морських перевезеннях вантажів
Індустріальні парки
За останній час індустріальні парки перейшли із розряду екзотичних ідей до буденних історій, — наразі в Україні вже напрацьований певний механізм підтримки таких парків, в тому числі, і їхньої інфраструктури. Це дасть змогу розвивати цей напрямок. Зараз у розвиток парків на грантових основах залучено вже більше 150 млн грн — це буде співфінансування цих нових інфраструктурних проєктів.
Євроінтеграція
Хоча це відносно віддалена перспектива, але до неї потрібно готуватися вже зараз.
Євроінтеграція українського агро буде проходити через призму спотвореного сприйняття нас європейськими фермерами, які надзвичайно сильно впливають на політичні сили в ЄС.
Наше завдання — показати, наскільки складно працювати українським фермерам. Щоб в процесі євроінтеграції ми отримали максимально об’єктивні вимоги, Україна має дати чітке уявлення європейцям про спільні і відмінні риси наших аграрних галузей. До України будуть дуже прискіпливо ставитися, тому аграрна дипломатія важлива не лише для уряду, але і для бізнесу.
Майя Муха, Олена Гайдук, Elevatorist.com
